Наослепь

нрч. осліп, на-осліп, насліпо, зажмуром; срв. Ослепью. [Стріляли на-осліп (Маков.). Хоч насліпо, та сміло (Франко). Як можна в таке діло зажмуром іти? - треба було добре розпитати та розміркувати (О. Пчілка)].